Аналіз Майстер і Маргарита Булгакова
Твір Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» визнаний геніальним і до цих пір вражає навіть сучасних читачів. Знайти аналог роману подібної оригінальності та майстерності практично неможливо.
Тим більше, навіть сучасним літераторам насилу вдається виділити причину, по якій роман придбав таку популярність і що є його основним, фундаментальним мотивом.
Найчастіше цей роман називають «безпрецедентним» не тільки для російської, а й для світової літератури.
Головний задум і значення роману Майстер і Маргарита
Оповідання «Майстер і Маргарита» відбувається у двох часових періодах. Це епоха, в якій жив Ісус Христос і період Радянського Союзу. Парадоксальним чином письменник поєднує ці дві такі різні ери і проводить між ними глибинні паралелі.
Адже головний герой твору Майстер сам пише роман про християнську історію, про Ієшуа Га-Ноцрі, Юду та Понтія Пілата. Булгаков розгортає неймовірну фантасмагорію, як окремий жанр і розтягує її на всю розповідь роману.
Події, які відбуваються в теперішньому часі, дивовижним чином пов’язані з тим, що колись назавжди змінило людство. Дуже важко виділити одну певну тематику, якій міг би бути присвячений роман. «Майстер і Маргарита» зачіпає надто багато сакраментальних і вічних для мистецтва, і особливо для літератури, тем.
Це розкриття теми:
- кохання;
- безумовного і трагічного;
- сенсу життя;
- перекручування в сприйнятті добра і зла;
- теми справедливості та правди;
- безумства і неусвідомленості.
Не можна сказати, що письменник розкриває це безпосередньо, але він створює цілісну символічну систему, яку досить важко інтерпретувати.
Головні герої його романів настільки неординарні та нестандартні, що тільки лише їхні образи можуть послужити причиною для детального аналізу задуму.
«Майстер і Маргарита» написаний з ухилом у філософську та ідеологічну тематику, що й породжує велику багатогранність його смислового змісту.
«Майстер і Маргарита» – поза часом
Проінтерпретувати головний задум роману можна абсолютно по-різному, але для цього потрібно володіти високим рівнем культури і освіченості.
Два ключових героя Га-Ноцрі і Майстер своєрідні месії, світла діяльність яких зачіпає абсолютно різні часові епохи. Але історія Майстра не настільки проста, його світле, божественне мистецтво пов’язано з темними силами, адже його кохана Маргарита звертається до Воланда за тим, щоб він допоміг Майстру.
Найвища художність «Майстра і Маргарити» полягає в тому, що геніальний Булгаков одночасно розповідає про приїзд Сатани і його свити в радянську Москву, і про те, як втомлений і розгублений суддя Понтій Пілат засуджує до страти безвинного Ієшуа Га-Ноцрі.
Остання історія, роман, який пише Майстер, дивовижний і священний, але радянські літератори відмовляють письменнику в його виданні, оскільки не бажають визнати його гідним. Навколо цього і розгортаються основні події твору.
Воланд допомагає Майстру і Маргариті відновити справедливість і повертає письменникові перший, ним же спалений роман.
«Майстер і Маргарита» – це вражаюча, психологічна книга, яка своєю глибиною розкриває думку про те, що обставинного зла не існує. твір про те, що зло і порок в душах самих людей, в їхніх вчинках і думках.
Завдяки фантастичному сюжету і міфологічним прийомам, Михайло Булгаков показує головні людські цінності, і те, яким повинен бути сенс життя для людини. Саме тому говорять про те, що «Майстер і Маргарита» – це роман не однієї чи двох епох, це історія поза епохою і поза культурою.
« Аналіз віршів Лермонтова Лірика Брюсова »moyaosvita.com.ua
Критика о романе «Мастер и Маргарита»: анализ образов Воланда, Мастера, Маргариты, Понтия Пилата и т.д. |LITERATURUS: Мир русской литературы
| Иллюстрация к роману «Мастер и Маргарита». Художник Павел Лехович |
По материалам статьей В. В. Петелина из издания «М. Булгаков. Собрание сочинений в 10 томах», том 9 (Москва, 1999, издательство «Голос»).
Все материалы по роману «Мастер и Маргарита»>>
Критика о романе «Мастер и Маргарита» и анализ образов героев
О романе «Мастер и Маргарита»
«…Роман М. Булгакова «Мастер и Маргарита» — сложное и многоплановое произведение. Каждый читатель будет в нем находить «своего» Булгакова…»
«…выявить подлинный творческий замысел М. Булгакова, воплощенный в романе «Мастер и Маргарита», пока ни одному критику не удалось — у каждого критика — «свой» Булгаков, как и у каждого читателя…»
Анализ образа Воланда
«…Роман «Мастер и Маргарита» по своей форме настолько необычен и сложен, что уже самим своим появлением породил споры и разногласия: но самым существенным вопросам. Особенно большие разногласия проявились в трактовке образа Воланда.
Если брать Воланда и его шайку всерьез, как это иногда и делают, то можно прийти к выводу, что Булгаков действительно был склонен к религиозному мистицизму, о чем пишут в зарубежной прессе. На самом деле Булгаков обладал резким, определенно реалистическим мышлением. Но одновременно с этим и в жизни, и в творчестве он обладал и еще одним редкостным качеством таланта: он был мистификатором, фантазером, человеком, которого буквально затапливал «безудержный поток воображения», фантазия его была неистощима…»
«…Булгаков блестяще владеет диалогом, речь его героев индивидуализирована, он виртуозно передает богатство речевой интонации, достигает большого эффекта в портретных зарисовках. В «Мастере и Маргарите» явственно проступает еще одна характерная черта его дарования- способность создавать символические фигуры. Образ Воланда и его «шайка» для Булгакова — лишь символ — поэтическое уподобление.В Воланде автор изображает какую-то частицу себя, в его мыслях легко угадываются некоторые мысли как самого Булгакова, так и мысли его выдающихся современников, обладавших властью.
Отметим только некоторые черты Воланда. Он часто демонстрирует свое знание человеческой природы, обладает умением исследовать и раскрывать и страсти, как духовные, так и все, что связано с живой человеческой жизнью. Все его познания поразительные по глубине идеи, принесены, конечно, не из потустороннего мира, а извлечены из богатого запаса живых наблюдений над жизнью самого Булгакова. Все, что происходит на страницах, это всего лишь игра, в которую вовлечены и читатели. Но игра весьма своеобразная.
Воланд пришел на землю казнить и миловать, и он знает, кого и за что казнить, кого и за что миловать. Но автор лишь намекает, позволяя угадывать, что Воланд открыто выполняет его собственные затаенные мысли и желания. Поэтому Воланд не приобретает живой характеристики, оставаясь в образах литературной традиционности, как бы живым символом, аллегорией авторской совести и мудрости.
Вот почему во всем этом таинственном и чудесном нет ничего мистического…»
«…В жизни Булгакову приходилось сталкиваться с Берлиозами, Босым, Лиходеевыми, Бездомными, Римскими, Варенухами. В душе его копилась горечь от этих людишек, их живучести, их успешного врастания в «социалистическую» действительность. Последовательно, логично, наступательно ведет борьбу против этой нечисти Булгаков-сатирик, однако беда писателя в том, что он был далек от реальных положительных сил своего времени, которые вели борьбу против тех же самых врагов. Отсюда такая форма его произведения, где карающим мечом становится Воланд и его помощники…»
«…Булгаков в облике Воланда сам расправляется с этой нечистью, не дожидаясь, пока наказание к ним придет в форме милицейского работника. Он был нетерпелив, страстно желал увидеть свою страну богатой, прекрасной и культурной. Вот почему он так ненавидел всяческую нечисть, которая, пользуясь несовершенством госаппарата, бюрократизмом и другими недостатками молодого государства, проникая во все поры, разлагала нестойкие души. Из этого нетерпения возник образ Воланда, в котором воnлощены гуманистические идеалы самого Булгакова. Иначе невозможно понять этот роман…»
Анализ образов Мастера и Маргариты
«…В романе действуют два героя, которые выражают положительную программу Булгакова. Естественно, образы Мастера и Маргариты привлекают особое внимание и читателей, и критиков…»
«…В образах Мастера и Маргариты Булгаков создал русских людей со всеми особенностями их национального характера. Мастер и Маргарита продолжают галерею русских людей, идущих от XIX века. Чтобы понять героев Булгакова, нужно поставить их рядом с пушкинской Татьяной, с тургеневскими женщинами, с героями Достоевского и Толстого, жизнь которых переполнена поисками, сомнениями, свойства и качества которых передают лучшие черты и особенности русского национального характера.
Чистота всего нравственного облика Маргариты, ее верность, преданность, бескорыстие, мужество при исполнении долга — это извечные черты русских женщин, способных и коня на скаку остановить, и разделить вместе со своими любимыми все тяготы и лишения, которые выпадают на их долю.
Мастером на Руси издавна называли человека искусного, незаурядного в своем деле. Булгакову незачем было использовать слово «мастер» в масонском смысле. Мастер в любом деле — самый уважаемый человек на Руси, да и не только на Руси.
Да, в образе Мастера легко угадываются и некоторые портретные черты самого Булгакова, и кое-какие эпизоды его литературной судьбы. Любовь Мастера и Маргариты, «настоящая, верная, вечная», изображена не только как факт личной биографии, но и противостоит во многом тому потоку безнравственных и гнусных историй, которые взахлеб рассказывались некоторыми литераторами, пережившими совсем недавно «эпоху» свободной любви…»
Анализ образа Понтия Пилата
«…Большое значение Булгаков придает образам Понтия Пилата и Иешуа…»
«…В образе Пилата Булгаков показывает раздвоение человека и государственного деятеля: у него настолько плохая должность, что он ничего не может сделать в защиту Иешуа, хотя по-человечески сочувствует ему, делает все возможное, чтобы спасти его. Пилат — трагический герой, а трагический герой не может быть трусом и предателем. Пилату сострадают Мастер и Маргарита, Воланд… Да и профессор Иван Николаевич Понырев оправдывает Понтия Пилата, с удовлетворением видя во сне осуществление его мечты.
В древнем Ершалаиме, в нелепом дворце Ирода Великого, столкнулись три человека в непримиримейшем конфликте. Каждый из них прав. В этом и суть трагического конфликта. Причем Иешуа, Пилат и Каифа в одинаковой степени мотивированно отстаивают свое понимание правды, справедливости, законности, долга, чести…»
«…Пилат щедро одарен различными страстями, капризами, душевной неукротимостью. Мы все время чувствуем, как Пилат захлебывается, тонет в своих страстях…»
«…Слабость человеческой природы проявилась в Пилате, что и привело к трагическим последствиям…»
«…Булгаков изображает конфликт между чувством сострадания и должностными обязанностями Пилата, и этот конфликт трагичен. Чувство сострадания перерастает в мучительное и беспокойное страдание, окрашивая всю последующую жизнь Пилата безысходностью и мраком. Пилат нарушил нравственный закон, защищая закон гражданский, за что и поплатился вечным страданием…»
Анализ образов Берлиоза и Ивана Бездомного«…Гибель Берлиоза — не шутка сатаны, а жестокое возмездие за развращение девственных душ, одной из которых был Иван Бездомный. Вот почему Мастер, слушая рассказ о смерти Берлиоза, вовсе его не жалеет: «Об одном жалею, что на месте этого Берлиоза не было критика Латунского или литератора Мстислава Лавровича.»..» Это была критика о романе «Мастер и Маргарита» Булгакова, а также анализ образов героев.
По материалам статьей В. В. Петелина из издания «М. Булгаков. Собрание сочинений в 10 томах», том 9 (Москва, 1999, издательство «Голос»).
www.literaturus.ru
«Майстер і Маргарита» аналіз твору Булгакова — сенс роману, його жанр і особливості
План
Введення
Аналіз роману «Майстер і Маргарита» вже багато десятиліть є предметом вивчення літературознавців у всій Європі. Роман має ряд особливостей, таких як нестандартна форма «роману в романі», незвичайна композиція, багата тематика і зміст. Він не дарма написаний на заході життєвого і творчого шляху Михайла Булгакова. Письменник вклав у твір весь свій талант, знання і фантазію.
Жанр роману
Твір «Майстер і Маргарита», жанр якого критики визначають як роман, має ряд ознак, властивих свого жанру. Це кілька сюжетних ліній, багато героїв, розвиток дії протягом тривалого часу. Роман фантастичний (іноді його називають фантасмагоричним). Але найяскравіша особливість твір, це його структура «роману в романі». Два паралельних світи – майстра і стародавні часи Пілата і Єшуа, тут живуть майже самостійно і перетинаються лише в останніх главах, коли візит Воланду завдає Левій – учень і близький друг Єшуа. Тут, дві лінії зливаються в одну, і дивують читача своєю органічністю і близькістю. Саме структура «роману в романі» дала можливість Булгакову так майстерно і повно показати два таких різних світу, події сьогодні, і майже дві тисячі років тому.
Особливості композиції
Композиція роману «Майстер і Маргарита» і її особливості зумовлені нестандартними прийомами автора, такими як створення одного твору в рамках іншого. Замість звичної класичної ланцюжка – композиція – зав’язка – кульмінація – розв’язка ми бачимо сплетіння цих етапів, а також подвоєння їх.
Зав’язка роману: зустріч Берліоза і Воланда, бесіда. Відбувається це в 30 роках XIX століття. Розповідь Воланда відносить читача теж в тридцяті роки, але два тисячоліття тому. І тут починається друга зав’язка – роману про Пілата і Єшуа.
Далі слід зав’язка. Це витівки Воладна та його компанії в Москві. Звідси ж бере витоки і сатирична лінія твору. Також паралельно розвивається і другий роман. Кульмінація роману майстра – кара Єшуа, кульмінаційний момент оповідання про майстра, Маргарита і Воланде – візит Левія Матвія. Цікава розв’язка: обидва роману об’єднуються в один. Воланд і його свита везуть Маргариту і Майстра в інший світ, щоб нагородити їх спокоєм і миром. По дорозі вони бачать вічного блукача Понтія Пілата.
«Вільний! Він чекає на тебе!» – цієї фрази майстер звільняє прокуратора і завершує свій роман.
Основні теми роману
Михайло Булгаков уклав зміст роману «Майстер і Маргарита» в сплетіння основних тем та ідей. Не дарма роман називають і фантастичним, і сатиричним, і філософським, і любовних. Всі ці теми розвиваються в романі, обрамляючи і підкреслюючи головну ідею боротьби добра і зла. Кожна тема одночасно прив’язана до своїх героїв і переплітається з іншими персонажами.
Сатирична тема – це «гастролі» Воланда. Знавісніла від матеріальних благ публіка, ласі на гроші представники еліти, витівки Коров’єва і Бегемота гостро і чітко описують хвороби сучасного письменнику суспільства.
Тема кохання втілена в майстрі і Маргариті і надає роману ніжність і пом’якшує багато гострих моментів. Напевно, не даремно, письменник спалив першу версію роману, де Маргарити і майстри ще не було.
Тема співчуття проходить через весь роман і показує кілька варіантів співчуття і співпереживання. Пилат співчуває бродячого філософа Ієшуа, але заплутавшись у своїх обов’язках і, побоюючись осуду, «умиває руки». Інше співчуття у Маргарити – вона усім серцем співчуває і майстрові, і Фріду на балу, і Пілата. Але її співчуття – не просто почуття, воно штовхає її на певні дії, вона не складає рук і бореться за порятунок тих, за кого страждає. Співчуває майстру і Іван Бездомний, переймаючись його історією, що «кожен рік, коли настає весняне повня… під вечір з’являється на Патріарших ставках…», щоб потім вночі бачити гірко-солодкі сни про чудові часи і події.
Тема прощення йде майже поруч з темою співчуття.
Філософські теми про сенс і мету життя, про добро і зло, про біблійних мотивах багато років служать предметом суперечок і вивчення літераторів. Все тому, що особливості роману «Майстер і Маргарита» – в його структурі і неоднозначності; з кожним прочитанням відкривають перед читачем все нові і нові питання і думки. В цьому і геніальність роману – він не втрачає ні актуальності, ні гостроту десятиліттями, і всі так само цікавий, яким був для своїх перших читачів.
Ідеї і головна думка
Ідея роману це добро і зло. І не тільки в контексті боротьби, але і в пошуку визначення. Що насправді зло? Швидше за все, найбільш повно можна описати головну думку твору. Читач звичний до того, що диявол – це чисте зло, буде щиро здивований чином Воланда. Він не робить зла, він споглядає, і карає тих, хто вступає низько. Його гастролі в Москві лише підтверджують цю думку. Він показує моральні хвороби суспільства, але навіть не засуджує їх, а лише сумно зітхає: «Люди, як люди… Такі ж, як раніше». Людина слабка, але в його силах протистояти своїм слабкостям, боротися з ними.
Неоднозначно показана тема добра і зла на образі Понтія Пілата. Він в душі противиться страти Ієшуа, але йому не вистачає сміливості піти проти натовпу. Вирок бродячого безневинному філософу виносить натовп, але відбувати покарання вічно судилося Пилата.
Боротьба добра і зла – це і протистояння літературного співтовариства майстру. Самовпевненим літераторам мало просто відмовити письменнику, їм необхідно принизити його, довести свою правоту. Майстер дуже слабкий, щоб боротися, всі його сили пішли в роман. Не дарма розгромні статті для нього набувають образ якогось істоти, яке починає ввижатиметься майстру в темній кімнаті.
Загальний аналіз роману
Аналіз «Майстер і Маргарита» передбачає занурення в світи, відтворені письменником. Тут можна побачити біблійні мотиви і паралелі з безсмертним «Фаустом» Гете. Теми роману розвиваються кожна окремо, і одночасно співіснуючи, в сукупності створюючи павутину подій і питань. Декілька світів, кожен знайшли своє місце в романі, автор зображує напрочуд органічно. Зовсім не викликає здивування подорожі з сучасної Москви в стародавній Ершалаим, мудрі бесіди Воланда, говорить величезний кіт і політ Маргарити Миколаївни.
Цей роман справді безсмертний завдяки таланту письменника і незгасною актуальності тем і проблем.
Тест по твору
mykniga.com.ua
Критика по роману «Мастер и Маргарита» Булгакова М.А.
В.Я. Лакшин: «У Булгакова мы не найдём традиционного религиозного сознания. Но нравственное сознание его было глубоким и прочным. В русской литературе XIX века с именем Достоевского была связана категорическая максима: если Бога нет, то “всё позволено”. Это умозаключение, испытанное гениальным писателем на судьбах Раскольникова и Ивана Карамазова, подтверждалось практикой революционного нигилизма, всегда питавшегося атеизмом. В своём яром натиске богоборчество само становилось подобием веры, открывая дорогу бесчестию (Булгаков проверил это на судьбах Русакова, Пончика-Непобеды).Однако ещё в XIX столетии русская литература искала и некий “третий тип сознания”, глубоко нравственного, далёкого от воинственного атеизма, но не имевшего примет традиционной веры. Чехов, например, воспринимал своё “неверие” как недостаток, а искание веры ставил в заслугу ищущим душам, но своею личностью и творчеством явил наглядный пример нравственности, имеющей опору в самосознании человека, а не вне его — в ожидании Божьей кары или воздаяния.
Булгакову был близок этот тип миросозерцания: ведь, помимо всего, он врач, естественник, как и Чехов. Сын профессора богословия с уважением относился и к церковной истории, и к некоторым сторонам обрядовости, правда, скорее как к привычной дани верованию отцов, чем потребности души. “Вольнодумство”, свободный ум соединялись в нём с твёрдой верой в справедливость и добро — гуманистический эквивалент христианства.
Не надо смотреть на великий роман как на катехизис. Скорее это зеркало взыскующей души художника. Безусловная вера безотчётна, она вопросов себе не ставит. А то, что изображено в таком романе, как “Мастер и Маргарита”, это вопросы художника к себе и к жизни, попытка понять нечто новое для себя, разобраться в целях и смысле бытия. На страницах книги отразилось всё: его жажда идеала, его отчаяние при виде торжествующей пошлости или мелкого повседневного зла, с которым пусть уж расправится компания Воланда, а со злом покрупнее — очистительный Огонь. И рядом с этим — неизменная для автора притягательность веры в добро и карающую совесть».
П.В. Палиевский: «Мы замечаем, что он (автор) посмеивается и над дьяволом. Странный для серьёзной литературы XX века поворот, где дьявола привыкли уважать. У Булгакова что-то совсем не то. Он смеётся над силами разложения, вполне невинно, но чрезвычайно для них опасно, потому что мимоходом разгадывает их принцип.
После первого изумления безнаказанностью всей “клетчатой” компании глаз наш начинает различать, что глумятся-то они, оказывается, там, где люди сами уже до них над собой поглумились…
Заметим: нигде не прикоснулся Воланд, булгаковский князь тьмы, к тому, кто сознаёт честь, живёт ею и наступает. Но он немедленно просачивается туда, где ему оставлена щель, где отступили, распались и вообразили, что спрятались…
Работа его разрушительна — но только среди совершившегося уже распада. Без этого условия его просто нет; он является повсюду, как замечают за ним, без тени, но это потому, что он сам только тень, набирающая силу там, где недостало сил добра, где честь не нашла себе должного хода, не сообразила, сбилась или позволила потянуть себя не туда, где — чувствовала — будет правда. Собственное же положение её (нечисти) остаётся незавидным; как говорит эпиграф к книге: “часть той силы, что вечно хочет зла и вечно совершает благо”. Всё разорённое ею восстанавливается, обожжённые побеги всходят вновь, прерванная традиция оживает и т. д.
Конечно, и источник авторского спокойствия оттуда. Он тоже издалека — соединён с началами, которых разложению не достать. Роман наполнен этим настроением, которое не выговаривается прямо, но даёт ему весь его внутренний разбег».
lit-helper.com
тема кохання в романі Булгакова
Свою головну книгу — роман «Майстер і Маргарита»,яка називалася спочатку і «Копито інженера», і «Чорний маг», Булгаков почав писати в 1928-29 роках. Він диктував останні вставки в твір своїй дружині в 1940 році, в лютому, за три тижні до смерті. У цій статті ми розглянемо останній роман Булгакова, проведемо його аналіз.
«Майстер і Маргарита» — підсумок творчості Булгакова
Свого роду синтезом, підсумком всього попередньогодосвіду письменника і драматурга з’явився цей роман. У ньому було відображено московський побут, який виник ще в нарисах з твору «Напередодні»; сатирична містика і фантастика, випробувана Булгаковим в повістях 1920 років; мотиви неспокійною совісті та лицарської честі — в романі «Біла гвардія»; а також драматична тема злої долі одного гнаного художника, яка була розгорнута в «Театральному романі» та «Мольєра». Опис Ершалаима підготувала картина життя східного міста, про який сказано в «Бігу». А перенесення оповіді в часі в період раннього християнства нагадувало про п’єси «Іван Васильович» і «Блаженство», в яких також було скоєно подорож по епохах.
багатошаровість твори
Варто насамперед відзначити, що цей твірє багатошаровим, як показує проведений нами аналіз. «Майстер і Маргарита» має кілька планів, включаючи тимчасові. Автор, з одного боку, описує дійсність 1930 років, сучасну йому, але з іншого Михайло Опанасович виходить на іншу епоху: стародавня Іудея, перші два століття християнства, правління Понтія Пілата. На порівнянні цих двох часів, установлений між ними непрямих і прямих аналогій вибудовується простір роману, ідейний зміст його цим збагачується. У творі, крім того, яскраво виписаний авантюрно-фантастичний пласт. До нього в першу чергу відносяться сцени, в яких беруть участь Коров’єв, Бегемот і інші представники «зграї» чорного мага.
Відображення особливостей епохи
Гоніння, репресії, страх, які буквальнопросочили атмосферу 30 років, відобразилися найбільш яскраво в долі Майстра. Доведемо це на прикладі одного епізоду, провівши його аналіз. «Майстер і Маргарита» містить цікаву сцену — опис повернення головного героя додому після того, як він став жертвою здійсненого Алоїз могорич доносу. Три місяці був відсутній в своєму житлі, він приходить до вікон підвальчика, в якому грає патефон. Майстер повернувся в тому ж пальто, тільки з обірваними гудзиками (їх при арешті зрізали) з небажанням жити і писати.
Нагадують про атмосферу 1930 років такожобставини вбивства найманцями Афрания Іуди, смерть Майгеля, якого знищив Азазелло на балу у сатани. Ці смерті демонструють зайвий раз закон, не раз підтверджував вже за часів Єжова і Ягоди: самим злом будуть знищені його слуги.
Роль містики в творі Булгакова
Булгаков називав себе письменником містичним, алев романі містика зовсім не є апологією всього таємничого, що можна довести, провівши аналіз. «Майстер і Маргарита» — твір, в якому свита Воланда чинить знаки лише з єдиною метою: в роман через них входить сатира. Потішається Воланд з підручними над людськими вадами, карає ласолюбство, брехня, жадібність всіх цих Лиходеева, Семплеярова, Варенуха. Представники зла у Булгакова діють відповідно до гетевской максимою про те, що вони є силою, яка творить добро, бажаючи зла.
Аналіз твору «Майстер і Маргарита»показує, що однією з основних мішеней Воланда і його свити є самовдоволення розуму, перш за все, атеїстичного, який зі шляху змітає разом з вірою в Бога цілком всю область таємничого і загадкового. Опис
uk.stuklopechat.com
Проблематика роману М. А. Булгакова «Майстер і маргарита»
Твір по літературі: Проблематика роману М. А. Булгакова «Майстер і маргарита»
На частку творів Булгакова випала непроста доля. При житті автора були опубліковані лише перша частина його роману «Біла гвардія», книга фантастичної й сатиричної прози, цикл оповідань «Записки юного лікаря» і численні газетні фейлетони. Тільки в шістдесяті роки до письменника прийшла широка популярність і, на жаль, посмертна слава. Народився Михайло Опанасович у Києві на Воздвиженской вулиці в травні 1891 року. Батько його був викладачем Духовної академії, мати в молодості працювала вчителькою. Будинок на Андріївському спуску, атмосфера сімейного тепла, інтелігентності й освіченості назавжди залишилися у свідомості письменника
Закінчивши Першу київську гімназію, Булгаков надходить на медичний факультет університету. Подібно іншим діячам російської культури, що вишли з разночинной середовища й одержало прекрасне утворення, Михайло Булгаков мав чіткі подання про честь російського інтелігента, який жодного разу не змінив
Сміло можна сказати, що підсумковим твором Булгакова, що вобрали в себе всі ідеї й помисли письменника, що звучали в більше ранніх добутках, став роман «Майстер і Маргарита». Не дивно, що роман цей полифоничен, багатий складними філософськими й моральними проблемами, захоплює широке коло тем. ПРО «Майстра й Маргариту» написано багато критичних статей, роман досліджували літературознавці різних країн миру. Роман містить трохи шарів змісту, він надзвичайно глибокий і складний
Спробуємо коротко охарактеризувати проблематику добутку і її зв’язку з основними героями роману. Найглибша філософська проблема — проблема взаємин влади й особистості, влади й художника — знаходить висвітлення в декількох сюжетних лініях. У романі присутній атмосфера страху, політичних гонінь 1930-х років, з якої зштовхнувся сам автор. Найбільше тема гноблення, переслідування неординарної, талановитої особистості державою присутнє в долі Майстра. Недарма образ цей багато в чому автобиографичен. Однак тема влади, її глибинного впливу на психологію й душу людини проявляється й в історії Иешуа й Пілата
Своєрідність композиції роману полягає в тім, що в сюжетну тканину оповідання про долі московських мешканців вплітається заснована на євангельському сюжеті повість — повість про Иешуа Га-Ноцри й Понтія Пілаті. Тут розкривається тонкий психологізм Булгакова. Пілат — носій влади. Цим обумовлена подвійність героя, його духовна драма. Влада, який наділений прокуратор, вступає в протиріччя з поривом його душі, не позбавленої почуття справедливості, добра й зла. Иешуа, що беззавітно вірить у світлий початок у людині, не може усвідомити й прийняти дії влади, її сліпого деспотизму. Зштовхнувшись із глухою владою, бідний філософ гине. Однак у душу Пілата Иешуа заронив сумнів і каяття, що мучили прокуратора довгі століття. Так, ідея влади зв’язана в романі із проблемою милосердя й прощення
Для розуміння цих питань важливий образ Маргарити й посмертна доля двох люблячих один одного героїв. Для Булгакова милосердя вище мести, вище особистих інтересів. Маргарита громить квартиру критика Латунского, що погубив Майстра, але відкидає речення знищити свого ворога. Після балу в Сатани героїня в першу чергу просить за страждаючу Фриду, забуваючи про власне жагуче бажання повернути Майстри
Булгаков указує своїм героям шлях щиросердечного відновлення, перетворення. Роман з його містицизмом, фантастичними епізодами кидає виклик раціоналізму, міщанству, вульгарності й підлості, а також гордині й щиросердечній глухоті. Так, Берліоза з його самовдоволеною впевненістю в завтрашньому дні письменник приводить до загибелі під колісьми трамвая. Іван Бездомний, навпроти, виявляється здатним перетворитися, відмовившись від минулих оман. Тут виникає ще один цікавий мотив — мотив духовного пробудження, що наступає із втратою того, що у відсталому суспільстві вважається розумом. Саме в психіатричній лікарні вирішується Іван Бездомний не писати більше своїх жалюгідних віршів. Булгаков засуджує войовничий атеїзм, що не має щирої моральної основи. Важлива думка автора, затверджувана його романом, — думка про безсмертя мистецтва. «Рукопису не горять», — говорить Воланд. Але багато світлих ідей живуть серед людей завдяки учням, що продовжують справу вчителя. Такий Левий Матвій. Такий і Иванушка, якому Майстер доручає «написати продовження» свого роману. Таким чином, автор заявляє про наступність ідей, їхньому спадкуванні. Незвичайне тлумачення Булгаковим функції «злих сил», диявола. Воланд і його звита, перебуваючи в Москві, повертали до життя порядність, чесність, карали зло й неправду
Саме Воланд приводить Майстра і його подругу в їх «вічний будинок», даруя їм спокій. Мотив спокою також знаменний у булгаковському романі
Не можна забувати й про яскраву, чудових свою виразність і сатиричну гостроту картинах московського життя. Існує поняття «булгаковської Москви», що з’явилося завдяки таланту письменника помічати деталі навколишнього світу й відтворювати їх на сторінках своїх добутків
Проблематика роману «Майстер і Маргарита» складна й різноманітна, розуміння її вимагає серйозних досліджень. Однак можна сказати, що кожний читач по-своєму проникає в глибину булгаковського задуму, відкриваючи для себе нові грані таланта письменника. Читач із чуйною душею й розвиненим розумом не може не полюбити цей незвичайний, яскравий і притягальний добуток. Саме тому талант Булгакова завоював стільки щирих шанувальників у всім світі
Материалы по теме:
ruslit.biz
Проблема зла в романі М.О.Булгакова “Майстер і Маргарита” (реферат)
Тема: Проблема зла в романі М.О.Булгакова
“Майстер і Маргарита”
Епіграф: Новітні терези вихитує зло?
(Н.Косенко)
Мета:
– з’ясувати сутність проблеми зла в романі “Майстер і Маргарита” на
основі порівняльного аналізу біблійного та соціального пластів твору;
– розвивати абстрактне та асоціативне мислення учнів, вміння здійснювати
проблемний аналіз твору на основі порівняльного аналізу;
– формувати гуманістичні погляди на світ і людину, активну життєву
позицію.
Обладнання: опорний конспект “Зло в романі М.О.Булгакова “Майстер і
Маргарита”, грамзапис „Місячної сонати” Л. ван Бетховена, портрет
письменника, ілюстрації до твору.
Тип уроку: урок вивчення художнього твору.
Зміст роботи:
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (Диференційовані завдання за рівнем
навчальних досягнень учнів).
„Початковий” і “середній” рівень навчальних досягнень.
Анкета літературного героя.
Умова: використовуючи текст роману, дати відповіді на запитання анкет
літературних героїв: Ієшуа Га-Ноцрі, Понтія Пілата, Майстра.
Ієшуа Га-Ноцрі.
– Ім’я …
– Прізвисько …
– Звідки родом …
– Якої крові …
– Де живеш постійно …
– Рідні …
– Чи знаєш грамоти …
– Скільки знаєш мов …
– Чого це ти весь час уживаєш слова “добрі люди”?…
– Що таке істина …
– Найтяжча людська вада …
– Погляд на державну владу …
(Устами Понтія Пілата)
Понтій Пілат
– Ім’я …
– Син …
– Посада …
– Місце служби …
– Скількома мовами володіє? …
– В чому ваша біда? …
– Що ви думаєте про “добрих людей” і “царство істини”?
– Найтяжча людська вада …
– Погляд на державну владу …
Майстер
– Ім’я, прізвище …
– За освітою …
– Ви – письменник?
– Скількома мовами володієте?
– Місце проживання …
– Понад усе ненависний вам …
– Ви не зносите …
– Влада – це …
„Достатній рівень” навчальних досягнень.
а) Технологія „сенкан”.
Умова: скласти “сенкан” до слова “влада” з позицій: Ієшуа Га-Ноцрі,
Понтія Пілата, Майстра.
І Влада
є жорстока, лиховісна
ш керує, руйнує, забирає
у Вона – насильство над людьми
а Зло
П Влада
і прекрасна, безмежна
л дозволяє, надає, підносить
а Вона – найбільша людська спокуса
т Велич
М Влада
а свавільна, страшна
й душить, знеособлює, вбиває
с Вона – джерело страху, страждань
т Спрут
е
р
б) Технологія “Кола Вена”.
Умова: довести доречність запропонованих асоціацій – зло, велич, спрут –
на підставі даної технології.
3. „Високий” рівень навчальних досягнень.
Учні, що досягли “високого” рівня навчальних досягнень представляють
дослідження “Понтій Пілат на сторінках Євангелія від Луки і роману
“Майстер і Маргарита” (випереджувальне завдання):
а) Огляд “ключових цитат”
Євангеліє від Луки “Майстер і Маргарита”
1) І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його. І зачали оскаржати
Його й говорити: “Ми ствердили, що цей ворохобить народ наш”… І Пилат
сказав первосвященникам та до народу: “Я не знаходжу жодної провини в
Цій Людині”.
2) Та кричали вони й говорили: “Розіпни Його!” Пилат же промовив: “Яке ж
зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не
знайшов. Отже, я покараю його й відпущу”. 1) – То це ти підбурював
зруйнувати камяницю храму народ?
– Я сказав, що впаде храм старої віри й утвориться новий храм істини.
У легкій голові прокуратора склалася формула: ігемон розглянув справу
мандрівного філософа Ієшуа на прізвисько Га – Ноцрі, і складу злочину в
ній не знайшов. Внаслідок
цього смертельний вирок Га–Ноцрі прокуратор не затверджує.
але 2) Слухай, Га–Ноцрі, ти коли–небудь казав що–небудь про великого
кесаря?
Ти гадаєш нещасний, що римський прокуратор відпустить людину, яка казала
те. Що казав ти?
… Я твоїх думок не поділяю.
Висновок:
Біблійний пласт роману “Майстер і Маргарита” в літературній критиці
часто представляють як “Євангеліє від Булгакова”. Так, в художній
дійсності, створеній уявою митця, образ Понтія Пілата отримав нове
трактування: людина і влада. Проблема ця “вічна” для всіх часів. Доказом
слугує “історія Майстра” – героя 30-х років ХХ століття: “Новітні терези
вихитує зло? Ні!”
ІІІ. Формування нових знань і способів дій.
– Коментар до “крилатого виразу: “У зла – сто облич”.
– Проблемне запитання:
Чи знайшла ця думка підтвердження на сторінках роману “Майстер і
Маргарита”? Учні здійснюють аналіз “ключових епізодів” твору, що
слугують підтвердженням до цієї думки:
КЕ № 1: “Я твоїх думок не поділяю” – гл. 2 „Понтій Пілат”.
КЕ № 2: “І я вийшов у життя, тримаючи роман в руках, і тоді моє життя
скінчилося” – гл. 13 “З’ява героя”.
КЕ № 3: “У половині січня, вночі, в тому ж самому пальті, але з
обірваними ґудзиками, я тулився від холоду в своєму подвір’ї”.
КЕ № 4: “Людина з сюрпризом – Алоїзій Могарич”.
КЕ № 5: “Сонце схиляється, а смерті немає” – гл. 16 “Страта”.
Даний аналіз – своєрідна ілюстрація до опорного конспекту “Проблема зла
в романі “Майстер і Маргарита”.
Епіграфом до ЕК є слова: “Ніколи й нічого не просіть, ніколи й нічого, і
особливо в тих, хто сильніший за вас”.
– Проблемне запитання:
Чому ці слова Воланда обрано епіграфом до опорного конспекту?
– Звучить грамзапис “Місячної сонати” Л. ван Бетховена. Учень виразно
читає уривок з “Епілогу. “Простягається широка місячна дорога, і на цю
дорогу піднімається чоловік у білому плащі з кривавим підбоєм і починає
йти до місяця. Поруч з ним іде якийсь мовчазний молодий чоловік у
роздертому хітоні та із спотвореним обличчям.
– Боги, боги, – каже … той чоловік у плащі, – яка вульгарна страта.
Але ти мені, будь ласка, скажи … – адже її не було. Благаю, скажи, не
було?
– Ну, звичайно, не було, – відповідає хрипким голосом супутник, – це
тобі примарилось.
– І ти можеш заприсягнутись у цьому? – просить чоловік у плащі.
– Присягаюся, – відповідає супутник.
– Більше мені нічого не треба!
Висновок. Ось вона – сила каяття і сила прощення, дарована
М.О.Булгаковим Понтію Пілату. Страждання душі, докори сумління,
усвідомлення істини.
“Боягузтво – найтяжча людська вода – це катарсис, що його переживає
герой. Катарсис – змістом якого стає слово “Вільний!”. Бо нова істина –
ЛЮБОВ, що є сильнішою за смерть.
Майстер.
Я створив роман,
А всі думали, що це обман.
Щ не було Понтія Пілата,
І Ієшуа не було страти,
Що не твердив він такі слова:
“Так, мені відкрилась істина нова:
Возлюби ти ближнього, як самого себе!
Це тебе до Бога приведе.
І скажу вам без вагання:
Твір писати цей допомогло кохання.
Маргарита! – ось її ім’я.
Це вона мене спасла від небуття,
Промовляючи: “Тебе я буду берегти
Від людей і від біди.
В вічнім нашім домі будем я і ти,
І роман, що житиме віки!”
Маргарита
Я – Маргарита,
Що в перекладі – “перлина”.
І як вона коштовна, так і я єдина.
Це він сказав, коли зустрілись ми весною,
Йдучи знайомою всім вам Тверською.
Так, в день оцей одне ми зрозуміли
ukrreferat.com