Оноре де Бальзак хронологическая таблица
Оноре де Бальзак хронологическая таблица жизни и творчества французского писателя
Оноре де Бальзак хронологическая таблица
20 мая, 1799 — Оноре де Бальзак родился в г. Тур.
1807-1813 — Бальзак обучался в Вандомском колледже, где проявилась его любовь к литературе.
1814 — переехал с отцом в Париж, учился в частных учреждениях.
1816 — вольный слушатель юридического факультета, одновременно работал писцом у нотариуса,
1819 — получил диплом юриста, работал по специальности недолго, хотел писать
1821 Бальзак жил у Мансарде, начал первую неудачную попытку писать, это была трагедия в стихах «Кромвель». Писал и издавал под псевдонимами различные остросюжетные романы и кодексы светского поведения. Некоторые из них были изданы под псевдонимом Ораса де Сент-Обрена.
1829 — вышел первый его роман «Шуаны»
1830 — «Сцены частной жизни», роман «Эликсир долголетия»; повесть «Гобсек»
1831 — пишет роман «Шагреневая кожа», начинает роман «Тридцатилетняя женщина»
1840 — свои произведения Бальзак объединил в эпопею «Человеческая комедия», где описаны все сословия тогдашней Франции, и не только городская жизнь, но и жизнь провинций и деревень.
2 марта, 1850 венчается в городе Бердичеве с Эвелиной Ганской (с которой познакомился в 1832 году)
1847—1850 — жил с женой в Верховне (ныне — село в Ружинском районе Житомирской области, Украина).
4 августа, 1850 — Оноре де Бальзак скончался.
kratkoe.comОСНОВНЫЕ ДАТЫ ЖИЗНИ И ТВОРЧЕСТВА ОНОРЕ БАЛЬЗАКА. Бальзак без маски
ОСНОВНЫЕ ДАТЫ ЖИЗНИ И ТВОРЧЕСТВА ОНОРЕ БАЛЬЗАКА
1799, 30 май. В Туре, в семье чиновника Бернара-Франсуа Бальса и Анны Шарлотты Саламбье, дочери суконщика, родился сын Оноре.
1803–1813. Оноре проходит обучение сначала в пансионе Легле, затем в Вандомском коллеже ораторианского ордена.
1814. Апрель. Первая реставрация Бурбонов. Конец года. Семья Бапьзака переезжает в Париж. Оноре отдают в пансион Лепитра.
1815. Март — июнь. Возвращение Наполеона I и «Сто дней». Июль. Вторая реставрация Бурбонов. Оноре переводят в коллеж Ганзе и Безелена.
1816–1819
1820. Апрель. Первое литературное произведение Бальзака — трагедия «Кромвель». Осень. Начало работы над «черными» романами. Декабрь. Переезд семьи в Вальпаризи.
1821. Июнь. Знакомство с Лорой де Берни.
1821–1825. Бальзак публикует под псевдонимом восемь романов («Наследница Бирага», «Жан Луи», «Арденнский викарий», «Пират Арго» и др.), а также работает над трактатом «Физиология брака».
1825–1828. Неудачная попытка заняться издательским делом; результат — более 50 тысяч франков долга. Осень (1828). Поездка в Бретань для изучения места действия будущего романа о шуанах.
1829. Март. «Последний Шуан, или Бретань в 1799 году» — первый роман, подписанный Бальзаком. 19 июня. Смерть отца. Декабрь.
Выход «Физиологии брака». Сотрудничество в газетах «Мод», «Волёр» и др.1830. Апрель. Выход сборника «Сцены частной жизни». Очерки в газетах и журналах. 27–29 июля. Июльская революция. Август. Вступление на престол «короля банкиров» Луи-Филиппа. Ноябрь-декабрь. Бальзак присоединяется к оппозиции. Первый вариант «Папаши Гобсека».
1831. Январь — июнь. Сатирические очерки в журналах «Карикатюр», «Волёр» и др. Август. Выход «Шагреневой кожи». Сентябрь. Сборник «Философские романы и сказки». Октябрь. Поездка в Саше, работа над «Озорными рассказами». 21 ноября. Восстание лионских ткачей, отображенное в ряде произведений Бальзака.
1832. Февраль. Сотрудничество в лигитимистской прессе. Новелла «Полковник Шабер». 28 февраля. Первое письмо «чужестранки» Э. Ганской. 5–6 июня. Республиканское восстание в Париже. Август — октябрь.
1833. Январь-февраль. Начало переписки с Ганской. Апрель-май. Поездка в Ангулем к Зюльме Карро. Июнь. Замысел «Этюдов о нравах XIX века». Июль-август. Выход продолжения «Озорных рассказов» и романа «Сельский врач». 26 сентября. Первая встреча с Ганской в Невшателе. Декабрь. Выход первых «Этюдов о нравах XIX века»: романа «Евгения Гранде», рассказа «Прославленный Годиссар» и др. Путешествие в Женеву.
1834. Апрель. Второе восстание лионских ткачей и республиканское восстание в Париже. Октябрь. Набросок будущей «Человеческой комедии». Декабрь. Выход романа «Отец Горио» в «Ревю де Пари».
1835. Март. «Отец Горио» выходит отдельной книгой. Май. Поездка в Вену. Ноябрь. Новые «Этюды о нравах XIX века»: «Брачный контракт», «Лилия в долине» и др. Второй вариант «Папаши Гобсека».
1836. Январь — апрель. Работа в «Хроник де Пари». Публикация новелл «Обедня безбожника», «Дело об опеке» и др. Пять дней тюремного заключения за отказ служить в Национальной гвардии. Июнь. Выход отдельным изданием «Лилии в долине». Конец июля. Смерть госпожи Берни. Август. Поездка в Италию.
1837. Февраль. Выход первой части «Утраченных иллюзий». Февраль — май. Путешествие в Италию. Май-октябрь. Бегство от кредиторов. Покупка земли для строительства имения Жарди. Декабрь. Выход третьей части «Озорных рассказов» и романа «Сезар Бирото».
1838. Февраль. Бальзак в гостях у Карро в Иссудене. Визит в Ноан к Жорж Санд. Март. Отъезд на Корсику и Сардинию по делу о концессии на разработку серебряных рудников. Октябрь. Сборник «Банкирский дом Нусинген», «Выдающаяся женщина», «Музей древностей» и др.
1839. Июнь. Выход второй части «Утраченных иллюзий». Декабрь. Бальзак снимает свою кандидатуру в Академию в пользу Виктора Гюго. «День Евы», «Деревенский священник».
1840. 14 марта. Премьера драмы «Вотрен» и ее запрет правительством (16 марта). Июнь — август. Издание журнала «Ревю паризьен»; вышло три номера. Повесть «Пьеретта».
1841. 1 июня. Заключен договор на издание «Человеческой комедии». Июль. Продан за долги дом в Жарди. «Темное дело».
1842. Июль. Выход последнего выпуска первого тома «Человеческой комедии». Октябрь-ноябрь. Романы «Жизнь холостяка» и «Изобретательность Кинола».
1843. Июль. Путешествие в Петербург. Ноябрь-декабрь. Возвращение в Париж. Болезнь. Полностью опубликован роман «Утраченные иллюзии». Начало работы над романом «Блеск и нищета куртизанок».
1844. Сентябрь — ноябрь. Начало работы над романом «Крестьяне». Выход первой части «Блеска и нищеты куртизанок».
1845. Май-июнь. Путешествие с Ганской по Германии. Октябрь-ноябрь. Поездка в Италию. «Запоздалый роман».
1846. Март — май. Путешествие по Италии. 28 сентября. Покупка дома в Париже на улице Фортюне (позднее — улица Бальзака). Декабрь. Выход романа «Кузина Бетта».
1847. Апрель-май. Путешествие с Ганской по Рейну. Выход романа «Кузен Понс». Сентябрь. Отъезд в Верховню. Декабрь. Работа над пьесой «Мачеха».
1848. 16 февраля. Возвращение в Париж. 22–25 февраля. Февральская революция; образование временного правительства. Письмо Бальзака в «Конститюсьонель» с защитой «сильного правительства».
23–26 июня. Восстание парижских рабочих, подавленное генералом Кавеньяком. Август-сентябрь. Закончив комедию «Делец», Бальзак уезжает в Верховню.
1849. Январь. Кандидатура Бальзака в Академию дважды забаллотирована. Апрель. Бальзак в Верховне тяжело болен.
1850. 14 марта. Бракосочетание с Ганской в Бердичеве. 27 мая. Приезд в Париж. Июнь — август. Последняя болезнь Бальзака. 18 августа. В 23 часа 30 минут Бальзак скончался.
Поделитесь на страничке Следующая глава >biography.wikireading.ru
Оноре де Бальзак (1799-1850). Биография в датах и фактах | сочинение, краткое содержание, анализ, характеристика, тест, отзыв, статья, реферат, ГДЗ, книга, пересказ, сообщение, доклад, литература | Читать онлайн
Оноре де Бальзак — французский прозаик, вошедший в историю литературы как создатель монументальной эпопеи «Человеческая комедия», ставшей своеобразной летописью жизни общества первой половины ХIХ в. и одним из основополагающих произведений
Жизнь О. де Бальзака в датах и фактах
25 мая 1799 г. — родился в провинциальном городе Тур, в семье Бернара Франсуа Бальза, происходившего из крестьянской семьи, но сумевшего благодаря личным качествам стать управляющим городской больницы и помощником мэра.
1807 г. — по инициативе матери был отдан в Вандомский коллеж, отличавшийся либеральным воспитанием. В 1813 г. из-за нервного срыва, вызванного перегрузкой в чтении, бросил это заведение и в течение последующих трех лет несколько раз менял коллежи и пансионы.
1816–1819 г. — учился в Парижской школе права, параллельно посещая лекции по истории, философии и искусству в Сорбонне, а также приобретая юридическую практику в конторе стряпчего и нотариуса. По завершении образования Бальзак отказался заниматься юриспруденцией и заявил семье о намерении посвятить себя литературному творчеству. Отец решил предоставить Оноре шанс доказать способность к этой деятельности, согласившись два года его содержать, пока тот не сможет сам зарабатывать на жизнь профессиональным литературным трудом. В качестве «пробного камня» Бальзак написал героическую трагедию «Кромвель», потерпевшую, однако, полное фиаско.
1822–1825 г. — ради заработков написал около десятка низкопробных «готических» романов и опубликовал их под псевдонимами Орас де Сент-Обен и лорд Р’Оон.
Во второй половине 1820-х гг. писатель в поиске заработка неоднократно пускался в коммерческие авантюры на издательском поприще, которые приносили ему только убытки. В это же время Бальзак выступил в качестве журналиста, поднимавшего в своих статьях и очерках насущные вопросы общественной жизни Франции.
1829 г. — увидел свет первый серьезный роман Бальзака «Шуаны», привлекший внимание публики. Этот успех закрепился появлением новых книг писателя: «Физиология брака» (1829) и «Сцены частной жизни» (1830), а также произведениями, вошедшими в «золотой фонд» мировой литературы: «Гобсек» (1830), «Шагреневая кожа» (1831), «Евгения Гранде» (1833), «Отец Горио» (1835) и др. Материал с сайта //iEssay.ru
1841 г. — окончательно сложился замысел эпопеи «Человеческая комедия», призванной объединить все романы и повести в единое целое. В 1842 г. концепцию этого грандиозного проекта Бальзак изложил в знаменитом «Предисловии к «Человеческой комедии»».
В 1835 г. Бальзак стал владельцем газеты «Кроник де Пари», которая, впрочем, вскоре обанкротилась.
В 1847 г. писатель приехал в украинское село Верховня под Бердичевом, в имение давней знакомой, польской аристократки Эвелины Ганской. С осени 1848 г. по 1850 г. он жил здесь постоянно, время от времени совершая поездки по украинским городам. В 1850 г. в Бердичевской церкви состоялось венчание Бальзака и Ганской.
18 июля 1850 г. — умер в Париже вследствие продолжительной болезни сердца.
На этой странице материал по темам:- биография бальзака в датах
- биография оноре де бальзак таблица
iessay.ru
Йоганн Гете хронологічна таблиця | Література
Йоганн Вольфганг фон Гете Хронологічна таблиця життя і творчості відомого німецького письменника наведена в цій статті.
Йоганн Гете хронологічна таблиця
28 серпня 1749 – У Франкфурті-на-Майні в родині заможного імперського радника народився Гете.
1765 – 1768 – навчання на юридичному факультеті Лейпцизького університету.
1767 – написана збірка віршів “Аннетте”, і пасторальна комедія “Примхи закоханого”.
1768 – через хворобу Йоганн Гете змушений покинути навчання.
1770-1771 – Гете завершує в Страсбурзі юридичну освіту. Вивчає природничі науки і медицину. Роман з дочкою пастора з Зазенгейма Фредерикой Брійон. Переїзд до Франкфурта, адвокатська практика.
1774 – роман “Страждання юного Вертера”.
1775 – 1786 – Веймар. Гете займає пост радника герцога Карла Августа. Веде активне світське життя.
1782 – Гете отримує статус дворянина й обійняв посаду президента палати. Робота над “Роками навчання Вільгельма Мейстера”, “Іфігенія в Тавриді”, “Торквато Тассо”, “Фаустом”, “Егмонт”.
1786 – Гете відправляється в Італію, закінчує драми “Егмонт” і “Торквато Тассо”.
1789 – повернення в Веймар. Поет звертається до герцога з проханням звільнити його від багатьох службових обов’язків, залишивши лише придворний театр. Цивільний шлюб з Крістіаной Вульпиус. Народження першого сина Августа.
1791 – у Веймарі створює власний театр, стає його керівником.
1804 – Гете входить до Таємної ради при дворі герцога Карла Августа.
1806 – одруження на Крістіані Вульпиус.
1808 – Гете зустрічається з Наполеоном, розмовляє з ним. Наполеон вручає поету орден Почесного легіону. Закінчена перша частина трагедії “Фауст”.
1814 – 1819 – створення віршованого циклу “Західно-східний диван”.
1815 – займає посаду першого державного міністра.
Червень 1816 – Крістіана вмирає, не витримавши другого інсульту.
1825 – 1831 – робота над другою частиною “Фауста”.
1830 – смерть сина Августа.
22 березня 1832 – Йоганн Вольфганг Гете вмирає в Веймарі. Похований в усипальниці веймарських герцогів поруч зі своїм другом Фрідріхом Шиллером.
neimovirne.ru
Стівенсон хронологічна таблиця | Література
Роберт Льюїс Стівенсон хронологічна таблиця життя і творчості шотландського письменника і поета, представника англійської неоромантизму викладена в цій статті.
Роберт Стівенсон хронологічна таблиця
1850 13 листопада – народився Роберт Стівенсон в Единбурзі в сім’ї інженера
1866 – Роберт Стівенсон вперше опубліковує свій твір – історичний нарис “Пентландське повстання”
1871 – 1875 – навчався в Единбурзькому університеті на юридичному факультеті, після закінчення якого Стівенсон отримав диплом адвоката
1871 – отримав срібну медаль за перемогу в конкурсі від Шотландської академії за роботу “Новий вид проблискового вогню для маяків”
1873 – світ побачив нарис Стівенсона під назвою “Дорога”
1873 – 1879 – проживає у Франції і починає свій шлях в літературі
1878 – публікує свою книгу про подорожі на байдарках під назвою “Подорож всередину країни”. Перебуває у Франції і пише цикли оповідань “Клуб самогубців” і “Алмаз раджі”
1880 19 травня – Стівенсон обвінчався з Фанні Осборн і усиновив її дітей
1880 – у письменника виявили туберкульоз і він був змушений переїжджати з країни в країну, де теплий клімат сприятливо впливав на організм. Він відвідав Південну Францію, Швейцарію, Англію і Америку, Маркізькі острови, Гаваї і Самоа
1882 – вийшли етюди Стівенсона “Етюди про добре знайомих людей і книги”, написані в стилі есе
1883 – написав роман “Острів скарбів”
1884 – 1885 – Роберт Стівенсон пише для “Янг Фолкс” роман на історико-пригодницьку тематику під назвою “Чорна стріла”
1885 – написав віршований збірник “Дитячий квітник віршів” і роман “Принц Отто”
1886 – роман “Викрадений”
1889 – пише роман “Власник Баллантре”. Разом зі своїм приймальному сином пише романи “Несусвітній багаж”, “Відплив” і “Потерпілі в корабельній аварії”
1890 – віршований збірник “Балади”
1893 – світ побачив збірник оповідань “Вечірні розмови на острові”
1894, 3 грудня – Роберт Льюїс Стівенсон переніс інсульт і помер в Полінезії на острові Упло
neimovirne.ru
Оноре де Бальзак біографія коротко | Література
Оноре де Бальзак біографія на українській мові скорочено відомого французького письменника викладена в цій статті.
Оноре де Бальзак біографія скорочено
Оноре де Бальзак народився в місті Тур 20 травня 1799 . У сім років Оноре почав навчання у Вандомському училищі, але навчався неохоче, хоча багато читав.
1814 родина Бальзаків оселяється в Парижі. Оноре продовжив навчання у приватних школах. У 1816 він почав вивчати право в Сорбонні, одвідував практику в адвокатській конторі. Але після отримання ліцензії в 1819 вирішив відмовитися від права на користь літератури.
Живучи впроголодь на горищах Парижа, Бальзак почав писати сенсаційні романи на замовлення, публікуючи їх під псевдонімом.
Протягом всього свого життя він працював з гарячковою активністю, спав кілька годин вечорами і писав з півночі до полудня наступного дня.
Він виривався із боргів, які зростали швидше, ніж надходження від його ділових починань.
Першим успіхом Бальзака була книга “Шуани ” ( Les Chouans, 1829) , за нею пішов “Шагренева шкіра”(1831).
У наступні 20 років він представив величезну колекцію романів і новел під назвою “Людська комедія”. Ця велика робота відтворювала французьке суспільство свого часу, докладно описуючи деталі більш ніж 2000 фігур з кожного класу та професії.
Головними романами Бальзака є “Людська комедія”, “Луї Ламбер” (1832), “Євгенія Гранде” (1833), “У пошуках абсолюту”(1834), “Батько Горіо” (1835), “Втрачені ілюзії” (1837), “Цезар Бірото” (1837 ), “Кузина Бетте” (1847 ) і “Кузен Понс” (1847).
Непривабливий, незграбний чоловік, Бальзак мав кілька вельми відомих зв’язків. Лише за пару місяців до смерті він одружився з польською графинею Евеліною Ганською, з якою він вів романтичне листування протягом 18 років.
Саме завдяки спідкуванню з Ганськов був на Україні. Бальзак двічі відвідував Україну: у вересні 1847-січні 1848 р. і протягом останніх місяців 1849-го до квітня 1850 року. Окрім Верхівні, маєтку Ганської, він кілька разів був у Бердичеві. Україна вразила його своїми полями і родючою землею.
Помер 18 серпня 1850 року у Парижі.
neimovirne.ru
Олекса Стороженко хронологічна таблиця | Література
Олекса Петрович Стороженко хронологічна таблиця життя і творчості відомого українського письменника, етнографа, драматурга наведена в цій статті.
Олекса Стороженко хронологічна таблиця
24 листопада 1806 – народився у селі Лисогори Борзнянського повіту (нині Ічнянський район, Чернігівської обл.) в сім’ї дрібного поміщика, відставного армійського офіцера Петра Стороженка. Спочатку хлопець здобув домашню освіту, а потім навчався в “благородному пансіоні” при губернській гімназії в Харкові.
У 1820-х – Стороженко зустрічався із молодим Миколою Гоголем.
З 1824 – протягом майже 30 років перебуваючи на військовій службі (пройшов шлях від унтер-офіцера в кінно-єгерському до поручика драгунського полку, а згодом став старшим офіцером у штабі кавалерійського корпусу).
1828–1829 – брав участь у російсько-турецькій війні,
1830–1831 – брав участь у придушенні польського повстання
1849 – брав участь у поході в Угорщину, був контужений.
1850–1863 – служив чиновником для особливих доручень при київському генерал-губернаторі Дмитрі Бібікові.
1857 – на сторінках російських журналів і газет з’явилося ім’я О. Стороженка як автора роману з української старовини “Брати-близнюки”.
1861 – став відомим і як україномовний письменник, його доробок друкували в журналі “Основа”.
1863 – у Петербурзі вийшли “Українські оповідання” у двох томах, які О. Стороженко написав ще в 1850-х рр.
1864 – О. Стороженка перевели в польсько-литовський край – м. Вільно.
1868 – вийшов у відставку у ранзі дійсного статського радника, останні роки життя провів на хуторі поблизу Берестя. Тут він виконував обов’язки повітового предсідателя дворянства й голови з’їзду світських посередників. Займався садівництвом, любив полювати й рибалити. Багато часу віддавав грі на віолончелі, малював і ліпив, нагороджений медаллю Академії мистецтв.
18 листопада 1874 р. – помер О. Стороженко на своєму хуторі. Похований у м. Бресті.
neimovirne.ru